☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Вітрик
Українська народна казка Полтавщини

Були собі дід та баба. От і насіяв собі дід житця. Баба йому і говорить:

— Піди одвідай, діду, житця, поскуби вітрика за чуприну, щоб не валяв жита.

Пішов дід, стрів вітрика і каже:

— Нащо ти, вітрику, моє житце позамітав?

— Ні, не я!

— Ні, ти!

— Ну, як я, на ж тобі скриньку, прийдеш додому, то скажи: «Одчинись, скринько!»

Прийшов дід додому і сказав:

— Одчинись!

Вона одчинилась, і там всього добра повно. От баба і знов каже:

— Піди, діду, житця провідай, вітра за чуприну подери!

От дід знов пішов і прийшов до жита. Жито повалене. Дід повернувся додому і стрів вітра. Й каже:

— Вітрику, нащо ти моє житце поваляв?

Ну, тепер вітер і каже:

— Не я!

— Ні, ти!

— Ну, як я, на ж тобі коробочку, і скажеш: «Кіки з коробочки!»

От дід пішов, не витерпів на дорозі і сказав:

— Кіки з коробочки!

Кіки вилізли і давай діда лупить. Дід сказав:

— Кіки в коробочку!

Вони й поховалися. От дід прийшов додому і каже:

— Кажи, бабо: «Кіки з коробочки!»

Баба сказала, кіки вилізли з коробочки і давай лупить бабу. Так і провчив вітрик діда з бабою.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

137 (4747). Вітрик. СУС порівн. 564. Записала Заєць Надія 2008 року. Заєць Олена Іванівна (1938). Полтавська область, Лубенський район, Литвяки